Урочисте відкриття меморіальної дошки на честь випускника ліцею Шведюка Богдана Дмитровича

Сьогодні, 24 березня, у ЗЗСО Горішненський ліцей відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь випускника ліцею Шведюка Богдана Дмитровича — воїна-захисника, старшого навідника 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 3 механізованого батальйону, в/ч.А0998, який загинув 16 лютого 2024 року, захищаючи територіальну цілісність України від російських окупантів.
На урочистому заході були присутні Берестечківський міський голова Ігор Грудзевич, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів - начальник відділу освіти, культури, молоді, спорту та соціального захисту Валентина Залевська, бойовий побратим Віталій Романчук, староста Ігор Маслійчук, сім'я, рідні, педагоги, однокласники, жителі громади.
Ігор Теофілович висловив велику вдячність матері та дружині за їх сина та чоловіка, що був справжнім патріотом своєї держави України та віддав за неї життя.
Право відкрити меморіальну дошку було надано дружині Анні, донечці Владиславі та сестрі Тетяні.
Настоятель Свято - Михайлівського храму с. Смолява протоієрей Андрій Лотоцький провів поминальний молебень та освятив пам’ятний знак. Присутні, схиливши голови в хвилині мовчання, віддали данину шани світлій пам’яті Богдана та всіх воїнів, загиблих у боротьбі за свободу, територіальну цілісність та єдність України.
Директор ліцею, перша вчителька Богдана, Марія Маслічук, наголосила, що поки ми живі – житиме пам’ять про наших героїв Шведюка Богдана та Зуба Вячеслава. Вони з меморіальних дошок щодня зустрічатимуть і проводжатимуть поглядом учнів, працівників, нагадуватимуть кожному з нас, що вони поклали життя аби ми жили в мирній квітучій Україні.
Від сьогодні портрет Богдана вкарбований на стіні нашого ліцею, в закладі, що об’єднав і згуртував назавжди вірних друзів-однокласників Героя. Саме з їхньої ініціативи було виготовлено і розміщено саме тут меморіальну дошку. Щирими спогадами про однокласника-Героя, спільні дитячі роки поділилася у своєму виступі Юлія Лиса.
Нічим не заповнити втрати. Жодними словами не утішити рідних і близьких. І одне лише може пом’якшити гіркоту втрат – наша пам’ять, розуміння, що ця жертва була не марна. «Він загинув – в ім’я життя інших, у ім’я спокою і миру на нашій землі», - з такими словами звернулася молода вдова Шведюк Анна. Дружина стверджує, що не може змиритися з фразою, що «Герої не помирають», насправді їх немає і з такою втратою дуже важко змиритися. І свою маленьку донечку навчає, що треба розуміти, що її тато живе у її маленькому дитячому сердечку.
Люблячий чоловік і тато, турботливий син та брат, справжній друг, вірний син України помер під час виконання військового обов’язку перебуваючи на позиції поблизу м. Констянтинівка Краматорського району, Донецької області.
Світла пам’ять про нашого Героя назавжди залишиться у наших серцях!